Головна сторінка » Література рідного краю » Маріупольські творчі організації літераторів

Маріупольське міське відділення НСПУ


Історична довідка: ініціатором створення міського відділення Національної спілки письменників України був письменник, публіцист, журналіст А.В. Білоус (1938-2016).

Установчі збори, в яких взяли участь В.І. Кіор, М.М. Новосьолов, Н.Г. Харакоз, С.О. Алимов, Б.В. Слющинський та В.І. Солдатов, відбулися 9 вересня 2000 року в Школі мистецтв. 20 грудня 2000 р. була зареєстрована громадська організація «Маріупольська міська організація Спілки письменників України». Відповідальним секретарем ГО обраний А.В. Білоус.

На 01.08.2020 р. свідоцтво про державну реєстрацію не є дійсним.

Роки діяльності – з 2001 по 2016 рр.? (рік припинення діяльності невідомий)

Відповідальний секретар ГО «Маріупольська міська організація Спілки письменників України» – БІЛОУС Анатолій Васильович (з 2000 по травень 2016 рр.).

Друковані видання: літературно-публіцистичний альманах «Прибой» (2002, 2003, 2007).

 

Маріупольське міське відділення Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України»


Дата заснування – 30 травня 2010 року.

Голова міського відділення КЛУ – ГЕРЛАНЕЦЬ Ігор Ізяславович.

Контактний телефон: моб. 097-073-27-41 – І.І. Герланець.

Друковані видання, колективні збірки: літературно-художні альманахи «Многоцветье имен» в серії «Творчі студії Донбасу»: «Литературно-творческая студия «Меотида» (Вип. 4. Донецьк, 2011); «Литературный клуб «Моряна» (Вип. 6. Донецьк, 2011).

Літературне об'єднання «Азов’я» 

 

Історична довідка: Під впливом розвитку літературного процесу в Донбасі, в 1924 році в Маріуполі виникло перше літературне об’єднання (ЛітО) з назвою «Дзвони Азов’я». Його організатором став молодий харківський журналіст Михайло Димний, який працював власним кореспондентом газети «Комуніст» в Маріуполі. Спочатку засідання відбувалися у нього на квартирі, потім в редакціях міської газети «Наша правда» (нині «Приазовский рабочий») і грецької газети «Коллективистис».

Заняття ЛітО «Дзвони Азов’я» відвідували нині відомі маріупольці – кінорежисер Леонід Луков, сценарист Валентин Дьяченко, прозаїк Яків Умеров (писав кримськотатарською, російською та українською мовами), основоположник радянської грецької літератури Георгій Костоправ, інші. В «Дзвонах Азов’я» продовжували удосконалювати майстерність поети Леонтій Кір’яков і Антон Шапурма, які починали свій літературний шлях при Г. Костоправі й писали румейською мовою греків Приазов’я.

Допомогу маріупольським літераторам на всіх етапах діяльності надавали письменники Донецька, Києва, Москви: О.С. Новіков-Прибой, Б.Л. Горбатов, Л.С. Первомайський, В.М. Сосюра, П.Г. Тичина, М.М. Ушаков, М.О. Упеник, В.Ф. Попов, Г.Л. Щуров, П.Я. Шадур, А.І. Кравченко, Є.М. Летюк, Абрам Ісаакович Кацнельсон (за дорученням СП України він опікувався ЛітО).

Після визволення Маріуполя та закінчення Другої світової війни пожвавилася робота ЛітО. Активну участь у його відродженні брали поети – колишні фронтовики Іван Бітюков, Микола Берилов, Іван Похилєв, Микита Мадін. В газеті друкувалися вірші Ніни Маяковської, Володимира Смирного, Петра Рябініна, Галини Каменної. А перша післявоєнна літературна сторінка в «Приазовском рабочем» вийшла в 1951 році.

Як згадував О.С. Молчанов, на початку 1960-х років до складу об’єднання влилися члени літературного гуртка бібліотеки ім. В.Г. Короленка. В 1960-70-ті роки відбувся розквіт діяльності ЛітО. Одна за одною виходять друком поетичні збірки Миколи Берилова, Анатолія Білоуса, Василя Мамнєва, Антона Шапурми, Леонтія Кір’якова, Павла Бессонова. Друкується в періодиці й виходить в світ проза Анатолія Заруби, Миколи Жихарєва, Георгія Оптова, Наталі Харакоз.

В 1972 році за підтримки редактора газети «ПР» В.М. Манова на основі літературного об’єднання «Дзвони Азов’я» створено нову форму роботи з авторами-аматорами – літературний клуб «Азов’я».

В 1980-90-ті роки «Азов’я» поповнилося новими талановитими авторами: Лідією Белозеровою, Олексієм Шепетчуком, Миколою Новосьоловим, Валерієм Пихтіним, Сергієм Алимовим, Андрієм Ладкіним… Подією стало видання книги Валерія Кіора «Печальные письма» російською та урумською мовами: він став основоположником літератури греків Приазов’я – урумів.

Об’єднує літклуб в своїх лавах близько ста авторів. До лав літклубу увійшли молоді обдаровані автори Ігор Борисов, Олександр Гром, Сергій Степанов, Діана Веллс, Ігор Жило, Михайло Золотарьов, Наталя Винокурова, Альбіна Лісенкова-Челпан, Ганна Котихова, ін.

Твори авторів «Азов’я» друкуються не тільки в Донецькій області, але й у видавництвах, журналах, альманахах України та зарубіжних країн.

Вихованці літоб’єднання жили і продовжували творчу діяльність в України, в близькому й далекому зарубіжжі: Олег Тохтомиш – в Києві, Надія Синиченко (1941-2014) – в Новосибірську, Віктор Югін (Андрушкевич) (1941-2013) – в Санкт-Петербурзі, Ігор Мухін – в Москві, Даниїл Чконія та Валентина Шмідт – в Німеччині, Володимир Шпагін – в Ізраїлі тощо.

Маріупольці беруть участь в міжнародних та всеукраїнських літературних конкурсах. Так, твори Анатолія Ніколіна відзначені Міжнародною літературною премією ім. Марка Алданова (Новий журнал, США) в 2015 р. та 2017 рр.

Наприкінці 2017 року А.Г. Ніколін ініціював проведення благодійної акції «Мій друг, подаруй свою книгу моєму місту», звернувшись до друзів-літераторів з проханням поповнити фонд ЦБ ім. Короленка своїми книгами. За підтримки редакції «Нового журналу» та особисто головного редактора п. Марини Адамович (Нью-Йорк) Маріуполь отримав книги з автографами талановитих авторів зарубіжжя із США, Естонії, Австралії, Німеччини. До фонду бібліотеки надійшли твори Євгена Берковича, Калле Каспера, Гоар Маркосян-Каспер, Бориса Марковського, Міни Полянської, Наталі Крофтс, а також Дмитра Бобишева та Даниїла Чконії – наших земляків, які народилися або жили в Маріуполі.

Керівниками ЛітО протягом існування були: Микола Берилов (1951-1963 рр.); Микола Руденко (1963-1968 рр.); Олександр Молчанов (1968-1973 рр.); Павло Бессонов (1973-1983 рр.); Василь Мамнєв (1983-1992 рр.); Лідія Белозерова (1992-2002 рр.).

З 2019 року у зв’язку з припиненням виходу літературної сторінки «Азовские огни» в міській газеті «Приазовский рабочий» твори літераторів та інформація про діяльність подаються на сайті «Азовье»: Интернет-издание литературного объединения «Азовье»  https://azowie.blogspot.com/p/blog-page_25.html

Керівник літклубу «Азов’я» – ХАРАКОЗ Наталя Георгіївна (з 2002 р.)

Контактний телефон: 067-162-66-82 (моб.) – Н.Г. Харакоз.

Друковані видання, колективні збірки: літературні сторінки в газеті «Приазовский рабочий» (щомісяця, 1951-2019 рр.); колективні збірки «Мариуполь в созвездии Лиры» (7 вип., 1994-2019), альманахи «Маріуполь» (1998, 1999); «Мы – из «Азовья» (1995), «Дебют» (2003), «Откровения» (2009), «Литературное объединение «Азовье» в серії «Многоцветье имен» (вип. 9, 2012), «Души прекрасные порывы. Мариупольское литературное объединение «Азовье». 1924-2014 гг. история, поэзия, проза, творческие биографии» (2014), збірки духовних творів «Город Марии…» (7 вип., 2000-2018, редактор, укладач О.П. Савченко).

Літературний клуб «Моряна»

 

Дата заснування – 23 травня 1970 року.

Історична довідка: В 1960-1970-ті роки в складі редакційного колективу газети «Азовський моряк» Азовського морського пароплавства плідно працювали відомі журналісти – члени Спілки журналістів і Спілки письменників СРСР Олексій Чиркін, Борис Левін, Юрій Хоба, Геннадій Кірсанов, Віктор Ігнатов, Олександр Шаповалов, Анатолій Білоус, фотожурналіст Георгій Топалов. Саме вони ініціювали народження нової – поетичної рубрики в газеті, і головною вимогою до творів, які мали друкуватися в новій рубриці, стала любов до моря, Приазов’я, відданість морській тематиці.

Слушну назву для поетичної сторінки – «Моряна» – знайшов головний редактор «Азовського моряка», журналіст, письменник і краєзнавець Микола Григорович Руденко (1924-2007). Моряна – це персонаж слов’янської міфології, дух води. Інші значення слова – різкий, сильний вітер, який віє з моря; морська вода, яку наганяє в гирло річок морський прилив або вітер. А маріупольці впевнені, що моряною кличуть жінку, яка живе біля моря.

Відповідальною за вихід нової рубрики одностайно затвердили заступника редактора газети Олену Олександрівну Мухіну (1936-1989). 23 травня 1970 року вперше побачила світ поетична сторінка «Моряна», яка швидко стала популярною серед жителів міста. Над кожним випуском сторінки працювала громадська редколегія з дружин моряків, працівників флоту, берегових служб. Від того часу «Моряна» регулярно з’являлася на шпальтах газети… На жаль, в пострадянський час і АМП, і газета припинили своє існування.

Як літературний клуб «Моряна» повернулася до життя в 2008-2009 роках завдяки зусиллям Л.В. Малиновської і Г.В. Грандель – однієї з тих, хто стояв у витоків створення поетичної сторінки «Азовського моряка». Літературний клуб об’єднує авторів, які пишуть на морську тематику. «Порт приписки» «Моряни» – історична бібліотека ім. М.С. Грушевського.

Керівник клубу – ГРАНДЕЛЬ Галина Валентинівна (Україна-Німеччина); заступник – ШЕВЧЕНКО-ЗУРНАДЖІ Анатолій Миколайович.

Контактна адреса: історична бібліотека ім. М. Грушевського – 87530, м. Маріуполь, пр. Луніна, 9.

Контактний телефон – 067-771-85-36 (моб.) – А.М. Шевченко-Зурнаджі.

Друковані видання, колективні збірки: літературно-художній альманах «Многоцветье имен» в серії «Творчі студії Донбасу»: «Литературно-творческая студия «Меотида» (Вип. 4. Донецьк, 2011): «Литературный клуб «Моряна» (Вип. 6. Донецьк, 2011); літературно-художній альманах «Многоцветье имен» в серії «Творчі студії Донбасу»: «Молодежный томик» (Донецьк, 2012); «Литературная волна» (2018).

Літературний клуб «Прометей»

 

Дата заснування – 6 червня 1995 року.

Історична довідка: Засновником клубу був головний редактор газети «Азовсталець» Леонід Петрович Можегов (1937-2006), до якого часто зверталися автори-аматори за порадою щодо літературної творчості. Він вирішив об’єднати обдарованих працівників металургійного комбінату «Азовсталь», які пробували свої сили в художній літературі. Головною метою занять було навчання законам поезії, Л.П. Можегов детально розбирав кожен рядок віршів, давав цінні поради авторам-початківцям. Кращі вірші азовстальців друкувалися на шпальтах газети.

Засідання клубу під керівництві Антоніни Гаврилівни Прядка (з 2006 по 2018 рр.) відбувалися щомісяця в Міському Палаці культури (колишній ПК будівельників), часто це були цікаві музично-поетичні вечори, популярні серед шанувальників. Літератори брали участь в заходах ПК, були гостями в учбових та соціальних закладах Лівобережного району. І зараз в діяльності поетичного клубу зберігаються традиції, які заклали Леонід Можегов та Антоніна Прядка (1949-2018).

Керівник клубу – ФЕДОРОВ Віктор Олександрович (псевдонім – Федоров-Шулежко).

Контактний телефон: 095-769-07-10 (моб.) – В.О. Федоров.

Друковані видання, колективні збірки: «Мы – азовстальцы» (2004), «Сохраним огонь душевный» (2005), «Калинова сопілка» (2006), «С поэзией наедине» (2011).

 

Авторський клуб «Іллічівські зорі»

 

Дата заснування – 2005 рік.

Інформація про клуб: Створений за ініціативою Таїсії Єрмакової, клуб «Іллічівські зорі» об’єднує самодіяльних авторів, які працюють в ПАТ «ММК імені Ілліча». Клуб було створено під патронатом Асоціації жінок комбінату ім. Ілліча.

Має низку філіалів в структурних підрозділах комбінату, об’єднуючи близько 80 авторів. Іллічівські літератори тісно співпрацюють з музеєм історії комбінату.

Засідання клубу відбуваються на базі бібліотеки профкому ММК ім. Ілліча.

Керівник клубу – ЄРМАКОВА Таїсія Олексіївна.

Контактний телефон: (0629) 56-35-53 – директор бібліотеки профкому Ольга Кузьмівна Ковальова.

Друковані видання, колективні збірки: збірка «Ильичевские зори» (4 вип., 2006, 2007, 2010); збірник «Авторский клуб «Ильичевские зори» в літературно-художньому альманаху «Многоцветье имен» з серії «Творчі студії Донбасу» (Донецьк, 2011); електронні ресурси «Слово до слова – звучить рідна мова» (2012), «Династия – гордое слово, слились поколения в нем» (2014).

 

Літературний клуб «Перлина»

 

Дата існування – з вересня 2008 по 2016 рр. включно.

Інформація про клуб: Заснований за ініціативою краєзнавця, письменниці-аматора, художниці Галини Іванівни Рашевської. Літклуб «Перлина» був філією клубу «Іллічівські зорі», об’єднував самодіяльних авторів – мешканців сел. Талаківка. Члени клубу брали активну участь в організації соціокультурного життя і дозвілля мешканців селища, Іллічівського (нині Кальміуського)  району м. Маріуполя.

Засідання клубу відбувалися на базі бібліотеки-музею ім. К.М. Симонова.

У зв’язку з бойовими діями та виїздом з селища населення, в т.ч. авторів з «Перлини», клуб припинив діяльність.

Керівники клубу – РАШЕВСЬКА Галина Іванівна (з 2008 по 2014 рр.), КОВТУН Антоніна Степанівна (з 2014 по 2016 рр.).

Адреса: 87594, м. Маріуполь, сел. Талаківка, вул. Соборна, 168, бібліотека ім. К.М. Симонова.

Друковані видання, колективні збірки: «Грона «Перлини» (2011), «Повертаймо до рідних берегів» (2013).

Літературний клуб «Сузір’я Ліри»


Дата заснування – 30 вересня 2005 року.

Інформація про клуб: Заснований за ініціативою письменниці Віри Сильченко. Літклуб об’єднує самодіяльних авторів, які працювали в ВАТ «Азовмаш», тісно співпрацював з радою жінок «Азовмашу» (голова І. Москалик), спільно проводячи багато заходів, зустрічей з працівниками підприємства і мешканцями міста.

Керівник клубу – СИЛЬЧЕНКО Віра Василівна.

Контактний телефон: (0629) 58-08-78 (дом.) – В.В. Сильченко.

Друковані видання, колективні збірки: «Музыка слова» (2005), «Симфония труда и слова» (2008), «Галактика поэзии» (7 вип., 2009-2018).

Літературно-поетичний клуб «Світанок»

 

Дата заснування – 1 березня 2012 року.

Інформація про клуб:  Заснований за ініціативою письменниці Людмили Малиновської. Засідання клубу відбуваються на базі бібліотеки ім. О.С. Новикова-Прибоя: перший четвер кожного місяця об 14.00 год.

Керівник клубу – МАЛИНОВСЬКА Людмила Василівна.

Контактна адреса, телефон: Бібліотека ім. О.С. Новикова-Прибоя – 87530, м. Маріуполь, вул. Кронштадтська, 11. Телефон (0629) 37-68-96, завідувач бібліотеки – Поліна Григорівна Джеломанова.

Друковані видання, колективні збірки: «Рассвет» (3 вип., 2012, 2014, 2016); «Приазовский рассвет» (2018); «Литературные россыпи Мариуполя» (2020).

З творами маріупольських літераторів можні ознайомитися в рубріці сайту

"Електронна бібліотека"