Виплати жінкам, пов'язані із відпусткою в зв'язку з вагітністю та пологами

 

Порядок отримання

 

 

 

На сьогоднішній день мало уваги приділяється юридичній інформації щодо виплат пов'язаних із вагітністю та пологами, в зв'язку із чим доволі часто жінки не знають про їх законне право та можливість покриття таких витрат за рахунок державних коштів.

Варто насамперед відзначити, що такі виплати відрізняються за нормативним урегулюванням для осіб які підлягають державному страхуванню (працевлаштовані, підприємці, безробітні) та осіб, що незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (неповнолітні, студенти та ін.). По своїй сутті правом на отримання виплат володіють усі жінкам, що народжують дитину, що і буде розглянуто в статті поетапно.

1. Особи, застраховані в загальнообов'язковій системі державного соціального страхування

Пункт 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2388-VI від 18.01.2001 p., а далі - Закон України №2388-VI, передбачає можливість отримання застрахованими особами виплат пов'язаних із вагітністю та пологами.

Відповідно до п. 1 ст. 38 даного Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Така допомога виплачується застрахованій особі за весь період відпустки у зв'язку із вагітністю та пологами. Тривалість відпустки становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів (загалом - 126 робочих днів), а у випадку, коли жінки, віднесені до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів).

В випадку усиновлення допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 Календарних днів, а у разі усиновлення двох або більше дітей - 70 календарних днів та 90 календарних днів для жінок, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розмір відповідної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

 

 

ВИПЛАТИ ПРАЦЕВЛАШТОВАНИМ ОСОБАМ

 

Відповідно до чинного законодавства України особи, які працевлаштовані на підприємствах мають право на отримання виплат по тимчасовій непрацездатності за період вагітності та пологів у разі оформлення відповідних документів їхнім роботодавцем. Таким документом являється листок непрацездатності. Відповідно до п. 3 ст. 38 Закон України №2388-VI у разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності.

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

У випадку, якщо період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

 

 

РОЗМІР ТА ПЕРІОД ОБЧИСЛЕННЯ ВИПЛАТ

 

Відповідно до статті 39 даного закону розмір допомоги по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу. Розрахунок розміру виплат, що проводиться, здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26 вересня 2001 p., далі - Постанова №1266. Так, відповідно до п. 4 даної Постанови розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

У разі, коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

За вибором особи для розрахунку допомоги по вагітності та пологах середня заробітна плата (дохід) може обчислюватися за декількома місцями роботи сумарно за шість календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку. У такому випадку обчислення середньої заробітної плати (доходу) здійснюється робочими органами відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 17 цього Порядку на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід), що подаються (надсилаються) застрахованою особою.

У разі коли у застрахованої особи після набуття права на призначення страхової виплати за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, одночасно виникло право на призначення іншої страхової виплати, під час обчислення середньої заробітної плати для визначення розміру іншої страхової виплати береться розрахунковий період, за яким обчислювалася середня заробітна плата для призначення попередньої страхової виплати.

Відповідно до ст. 50 Закону України №2388-VI виплати по тимчасовій непрацездатності призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків. Відповідно до п. 3 ст. 50 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Щодо документів, які надаються для отримання відповідних коштів, то такі передбачені ст. 51 даного закону, так особі у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю підприємством видаються листки непрацездатності, засвідчені підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом. 2. Виплат коштів фізичним особам - підприємцям пов'язані із вагітністю та пологами. Відповідно до п. 3 Порядку, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Порядку страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 2 червня 2005 року №62, а далі - Постанова №62 у разі виявлення бажання брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на добровільних засадах, особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, беруться на облік як страхувальники, в районних (міжрайонних), міських, районних (міжрайонних) у містах виконавчих дирекціях відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - робочі органи Фонду) за місцем свого проживання.

Відповідно до п. 4. Постанови №62 дані особи набувають одночасно статусу страхувальника та застрахованої особи з дня отримання від таких осіб заяви про участь у страхуванні на добровільних засадах та інших документів, передбачених пунктом 5.2 цього Порядку. Відповідно до п. 5. Постанови №62 для взяття на облік як страхувальника в робочих органах Фонду особи за пред'явленням паспорту подають:

1. Заяву за встановленою формою.

2. Завірені працівником робочого органу Фонду копії таких документів:

Довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів;

Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи) або іншого документа, який засвідчує відповідну діяльність (для осіб, зазначених в підпункті 2.1 пункту 2);

або документа уповноваженого органу, що підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що ця особа не є застрахованою в системі соціального страхування цієї країни на випадок тимчасової непрацездатності (для осіб, зазначених в підпункті 2.2 пункту 2). Зазначений документ повинен бути легалізований посольством (консульством) України, юрисдикція якого поширюється на країну, де працює заявник;

або цивільно-правових угод (для страхувальників, зазначених у підпункті 2.3 пункту 2 даного Положення):

3. Документа, що підтверджує обрану систему оподаткування доходів (спрощену, загальну, сплату податку за фіксованим розміром тощо);

4. Паспорта;

5. Трудової книжки.

Відповідно до п. 7. Положення №62 після взяття на облік як страхувальника добровільно застрахованій особі видається повідомлення за встановленою формою із зазначенням її реєстраційного номера. Зазначене повідомлення, разом із страховим свідоцтвом, пред'являється добровільно застрахованою особою робочому органу Фонду за місцем її взяття на облік як страхувальника при одержанні матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до п. 15 Порядку, затвердженого Постановою №62 добровільно застрахована особа набуває право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за базовим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду.

Варто також взяти до уваги, що такі особи мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за умови сплати таких страхових внесків протягом періоду не менше шести місяців від календарного року перед настанням страхового випадку.

 

 

СТРОКИ РОЗГЛЯДУ ДОКУМЕНТІВ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИПЛАТ

 

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України №2388-VI допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 Закону, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;

застрахованим особам, що працюють за межами України, та таким що забезпечують себе роботою самостійно (п. 2 та 3 ст. 6 Закону), - протягом десяти днів після призначення допомоги. 3. Виплати особа, що не застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-XII від 1.01.1993 р. право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають всі вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Підставою для призначення жінкам даного виду допомоги є видана в установленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка: - з основного місця роботи (служби, навчання); - ліквідаційної комісії для жінок, звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації; - державної служби зайнятості для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні; - з місця проживання для непрацюючих жінок про те, що вони не працюють (не служать, не навчаються).

Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.

Необхідно зауважити, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить. 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70), календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 -після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Причому за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Слід відзначити, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Для отримання вищезазначених виплат незастрахованій особі необхідно звернутися з письмовою заявою до органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

 

 

 

Маркіян Мальский

Керівник Західно-укр філіалу АО Arzinger

Соломія Заграй

Юрист Західно-укр філіалу АО Arzinger

«Юридична газета», 21 червня 2011 року, №25 (286), стор. 20