На сторожі інтересів молодих мам

 

 

 

Українським законодавством передбачено низку гарантій для жінок, які чекають на дитину чи виховують дитину до досягнення нею трьох років. Це і заборона необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу, і заборона праці у нічний час і на надурочних роботах, роботах у вихідні дні, заборона направлення їх у відрядження, і обов'язковість встановлення неповного робочого дня на прохання такої жінки... Але однією із найперших державних соціальних гарантій, з якою стикається жінка у випадку вагітності або виховання дитини до досягнення нею трирічного віку, є законодавчо закріплений обов'язок роботодавця перевести її на легшу роботу або зменшити норми виробітку чи норми обслуговування.

 

 

Що таке «легша робота»?

 

Для того щоб зрозуміти це поняття, необхідно перш за все звернутись до Конвенції Міжнародної організації праці про охорону материнства №103 від 7.09.1955, до якої Україна приєдналася 14.09.1956 (далі - Конвенція №103). Саме в ній вперше і були надані рекомендації краї-нам-учасницям щодо видів робіт, до яких не повинні допускатися вагітні жінки і жінки після пологів щонайменше три місяці, а у випадку годування дитини - і довше:

будь-яка важка праця, пов'язана з підняттям, перенесенням чи переміщенням ваги або з надлишковим і безперервним фізичним напруженням, зокрема тривалим стоянням на ногах;

робота, яка вимагає особливої рівноваги;

робота біля машин, що вібрують.

Відповідно до ст. 178 КЗпПУ, вагітним жінкам згідно з медичним висновком знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів.

При цьому медичний висновок має містити зазначення видів легшої роботи, на яку рекомендовано перевести вагітну жінку.

 

 

Медичний висновок

 

У вказівках Міністерства здоров'я України щодо бланку лікарського висновку про переведення вагітної на іншу роботу (Наказ МОЗ України №302 від 27.12.1999) містяться рекомендації стосовно заповнення графи «Підстава для переводу» та «Рекомендована робота» форми 084/о, яка видається лікарем вагітній жінці у разі виникнення необхідності перевести її на легшу роботу і називається «Лікарський висновок про переведення вагітної на іншу роботу».

Зокрема, пункт «Підстава для переводу» повинен відображати головні підстави надання лікарем такого висновку, виходячи з усіх можливих випадків та за посиланням на відповідну статтю законодавчих актів. Наприклад:

робота в нічні зміни (ст. 175 КЗпПУ);

робота, пов'язана з відрядженнями (ст. 176 КЗпПУ);

• токсикоз, несприятливі виробничі фактори - робота в цеху з клеями (ст. 174 КЗпПУ);

вагітність строком 20 тижнів, шкідливі умови праці - робота в стоячому положенні (ст. 174 КЗпПУ).

На основі визначених підстав для переводу заповнюється пункт «Рекомендована робота». При цьому потрібно керуватися державними стандартами України з безпеки праці та Переліком шкідливих речовин, в умовах дії яких не можна допускати роботу вагітних жінок. Для зазначених прикладів «Підстав для переводу» можна зробити такі висновки щодо рекомендованих робіт:

звільнення від роботи в нічний час;

переведення на роботу, не пов'язану з відрядженнями;

переведення в цехи, де відсутній контакт з клеєм;

посади із виключенням виконання робіт в стоячому положенні.

Слід зауважити, що зазначені положення статті КЗпПУ на відповідність медичному висновку дозволяють зробити висновок про те, що відсоток зниження норм виробітку чи обслуговування повинен бути зазначений у медичному висновку та застосовується з дня, вказаного у медичному висновку.

Крім того, звертаємо увагу, що як КЗпПУ, так і Конвенція №103 містять ширше поле для обмеження праці вагітних жінок на шкідливих роботах, а не лише переведення в цехи, де відсутній контакт з клеєм, як вказано у наведених витягах із вказівок МОЗ України.

Жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу, що не обов'язково є легшою. «Неможливість виконання попередньої роботи» може бути підтверджена не тільки медичним висновком: цей факт підтверджується й умовами виробництва, відсутністю умов належного догляду за дитиною, її годування.

 

 

Порядок дій при переведенні

 

Процедура переведення вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до трьох років, на легшу роботу чи роботу зі зниженими нормами виробітку чи нормами обслуговування виглядає наступним чином:

1) Вагітна жінка звертається до лікаря за отриманням медичного висновку про доцільність такого переведення.

2) Лікар видає медичний висновок за формою 084/о, в якому зазначає, серед інших обов'язкових реквізитів, строк вагітності, підстави для переведення і перелік рекомендованих видів робіт.

3) Із медичним висновком та відповідною заявою вагітна звертається до роботодавця (власника або уповноваженого ним органу), де просить перевести її на легшу роботу чи знизити існуючі норми.

4) Роботодавець приймає рішення про переведення вагітної на легшу роботу або про зниження відповідних норм. При цьому він не має права відмовитись переводити жінку на легшу роботу чи знижувати відповідні норми: додатковою гарантією захисту здоров'я жінки виступає ч. 2 ст. 178 КЗпПУ, в якій зазначено, що до вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

5) Роботодавець приймає рішення про оплату праці, керуючись Главами І, II, IV КЗпПУ.

6) Запис про тимчасове переведення на іншу роботу до трудової книжки не вноситься, оскільки до трудових книжок вноситься запис про переведення на іншу постійну роботу (п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993).

7) Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів, зараховується до стажу, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (п. 3 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про відпустки»).

 

 

Оплата праці

 

Ще у Конвенції №103 було зазначено, що жінка, яка працює на роботі, визнаній компетентними органами влади шкідливою для здоров'я, повинна мати право на переведення без зменшення заробітної плати на іншу роботу, яка не є шкідливою для її здоров'я. Це право на переведення повинно надаватися також в окремих випадках у разі вагітності кожній жінці після пред'явлення нею лікарської довідки, яка засвідчує, що зміна роду роботи потрібна в інтересах її здоров'я чи здоров'я її дитини.

КЗпПУ розширює та доповнює зазначені вимоги міжнародного договору: за жінками, переведеними на легшу роботу або зі зниженими нормами праці, або звільненими від роботи у разі, якщо питання про надання легшої роботи ще не вирішено, зберігається середній заробіток за попередньою роботою. Якщо заробіток цих жінок (крім звільнених від роботи) на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

Середній заробіток обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8.02.1995. Середньомісячна заробітна плата нараховується виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Жінкам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців жінка не працювала, середня заробітна плата нараховується виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо протягом і цих місяців жінка не відпрацювала жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої їй в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Слід мати на увазі, що перевиконання вагітною жінкою знижених норм виробітку не позбавляє її права на отримання відрядного приробітку за перевиконання знижених норм.

 

 

Жінка, яка має дитину віком до трьох років

 

Загалом на таку жінку поширюються державні соціальні гарантії охорони прав вагітних жінок, причому переведення на легшу роботу чи зниження норм праці законодавець не пов'язує з медичними показаннями. Неможливість виконання попередньої роботи може бути зумовлена як медичними показаннями, що стосуються матері або дитини, так і іншими об'єктивними поважними причинами, які не конкретизовані у КЗпПУ. У разі такого переведення за жінкою зберігається середній заробіток за попередньою роботою до досягнення дитиною трирічного віку.

На час такої відпустки на посаду працівниці-матері роботодавець має право тимчасово прийняти іншого співробітника (додаток 1). У разі, якщо жінка бажає працювати, можна перевести її на неповний робочий час (додаток 2).

 

 

Новий Трудовий кодекс

 

Проект Трудового кодексу містить ст. 287, яка аналогічно регулює питання переведення зазначених категорій жінок на легшу роботу, утім, формулювання дещо конкретизовано:

 

Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку (норми обслуговування) чи за їх згодою вони можуть бути переведені на іншу роботу, яка є легшою і/або виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Якщо при цьому заробітна плата виявиться нижчою від середньої заробітної плати за попередні два календарні місяці, роботодавець здійснює відповідну доплату за весь час переведення.

 

Звертаємо увагу на те, що в проекті Трудового кодексу перевести жінку на легшу роботу можна лише за її згодою, тоді як сьогодні переведення на легшу роботу є обов'язком роботодавця. Тобто наявність медичного висновку за формою 084/о не залишає роботодавцеві вибору.

 

Судова практика

 

1. Розглядаючи судову практику зі справ, пов'язаних з переведенням на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, слід враховувати, що в Україні спрадавна сформувалась традиція поваги до жінки і матері. Тому судова практика з цих питань складається, як правило, на користь жінки - якщо вона зможе довести, що була вагітною на момент необхідності переведення на легшу роботу.

Поряд з традицією поваги до матері існують вимоги процесуального законодавства: будь-який факт має бути підтверджений доказами, і у разі відсутності медичного висновку жінці відстояти свої інтереси вкрай важко. Наприклад, відповідач - товариство-роботодавець - надав суду копії журналу реєстрації вхідної кореспонденції, де не було вказівки про отримання медичної довідки про вагітність, проте жінка стверджувала, що надавала таку медичну довідку роботодавцю, і показала суду її копію. Суд не взяв доказ відповідача до уваги і мотивував це тим, що «дана довідка могла бути не зареєстрована особою, відповідальною за цю процедуру, з об'єктивних чи суб'єктивних причин».

2. У іншій справі відповідач перевів позивачку на легшу роботу, однак не зберіг її середній заробіток за попередньою посадою. В апеляційній інстанції цей наказ роботодавця був визнаний незаконним в частині переведення позивачки на легшу роботу у зв'язку з вагітністю без збереження середнього заробітку за попередньою роботою. Одночасно суд зобов'язав відповідача здійснювати оплату праці позивачки на період переведення на легшу роботу у зв'язку з вагітністю із розрахунку її середньомісячного заробітку за попередньою посадою.

Крім того, разом із задоволенням вимог про стягнення недонарахованої заробітної плати або заробітної плати за час вимушеного прогулу - адже позивачки час від часу самостійно керуються нормами ст. 178 КЗпПУ і за власним рішенням не виконують важку роботу, а потім доводять свою вагітність і протипоказання до важкої роботи в суді - суди задовольняють вимоги про стягнення моральної шкоди. У справах про захист прав вагітних жінок вона може сягати кількох тисяч гривень.

 

 

Висновки

 

Отже, у низці державних соціальних гарантій, що їх надає чинне законодавство вагітній жінці, переведення на легшу роботу є запорукою забезпечення здоров'я матері і дитини. Однак для отримання цієї гарантії вагітній жінці необхідно дістати медичний висновок, на підставі якого відбувається таке переведення, а жінці, що має дитину віком до трьох років, - підтвердити необхідність такого переведення іншими аргументами. При цьому протягом трьох місяців (а у випадку годування дитини - і більше) після народження дитини жінка має право на полегшену роботу відповідно до Конвенції №103 МОП, учасником якої є Україна.

Безперечно позитивним для жінки є те, що у разі порушення її прав під час переведення на легшу роботу та пов'язаного з виплатою середнього заробітку, суди, як правило, стають на захист материнства і зобов'язують роботодавців поновити порушені права.

 

Додаток 1. Наказ про прийняття на роботу на період відпустки основного працівника для догляду за дитиною

 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖОВТЕНЬ»

 

НАКАЗ

 

02.03.2011

м. Київ

№____

 

Про прийняття на роботу

 

ПРИЙНЯТИ:

Адажину Вікторію Андріївну на тимчасову роботу на посаду бухгалтера на період відпустки Кондратенко Л.А. для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2 березня 2011 р. по 2 березня 2014 р. з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (_____ гривень на місяць).

 

Підстава: заява Адажиної В.А. від 01 березня 2011 р.

 

Директор                                                                                                   К.В.Романюк

                                                              підпис

 

 

Додаток 2. Зразок наказу про встановлення неповного робочого часу

 

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БРУНЬКА»

 

НАКАЗ

 

10.03.2011

м. Київ

№____

 

Про встановлення неповного робочого часу

 

Сидоренко Надії Семенівні, менеджеру з маркетингу, з 10 березня 2011 р. на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановити неповний робочий час із режимом роботи: з понеділка по п'ятницю - 4 години (з 9.00 до 13.00) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

 

Підстава: заява Кондратенко Н.С.

 

Директор                                                                                       В.К.Голобородько

                                                          підпис

 

 

 

Юрій Чумак, партнер юридичної фірми «Лексфор»

«Праця і закон», квітень 2011 року, №4 (136), стор. 13